Psychedelic science (part 5)
Doss, M. K., DeMarco, A., Dunsmoor, J. E., Cisler, J. M., Fonzo, G. A., & Nemeroff, C. B. (2024). How Psychedelics Modulate Multiple Memory Mechanisms in Posttraumatic Stress Disorder. Drugs, 1-25. Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) характеризується значними порушеннями у функціях пам’яті. Психоделіки вивчаються як перспективні засоби для лікування ПТСР завдяки їхнім можливостям впливати на численні системи пам’яті. Втім, більшість наявних досліджень зосереджується на процесах формування та згасання страху, що обмежує потенціал для розвитку методів терапії, адже ПТСР та психоделіки мають більш складну феноменологію. Автори зробили огляд 25 досліджень впливу психоделіків на згасання страху, яке є порушеним у випадках ПТСР. Найбільш вираженим виявився вплив психоделіків на посилення згасання страху під час гострої фази дії речовини. Водночас, психоделіки можуть посилювати не лише згасання, але й формування страху. Також психоделіки здатні покращувати семантичне навчання, залежне від функціонування кори мозку, що може сприяти інтеграції травматичних спогадів та відмові від шкідливих переконань. Водночас, дослідження впливу психоделіків на консолідацію, відтворення та реконсолидацію епізодичних спогадів залишаються недостатніми. Автори роблять висновок, що вплив на різні механізми пам’яті може покращити ефективність психоделічної терапії ПТСР, тому слід більше уваги приділяти різноманітним показникам пам’яті. https://link.springer.com/
Mallaroni, P., Singleton, P., Mason, N. L., Satterthwaite, T. D., & Ramaekers, J. G. (2024). The forgotten psychedelic: Spatiotemporal mapping of brain organisation following the administration of 2C-B and psilocybin. BioRxiv, 2024-10. У статті описано дослідження впливу психоделіка 2C-B на функціональну організацію мозку у порівнянні з псилоцибіном. Проводилось подвійне сліпе плацебо контрольоване дослідження із залученням 22 здорових добровольців. Функціональна МРТ у стані спокою показала, що обидва препарати знижують внутрішньомережеві зв’язки та підвищують міжмережеві та субкортико-кортикальні зв’язки. Водночас 2C-B показав менш виражений вплив на міжмережеві зв’язки та більш виражений – на трансмодальні зв’язки. Аналіз з використанням ПЕТ підтвердив, що ці ефекти залежать від відмінностей у спорідненості до моноамінових транспортерів та серотонінових рецепторів. Виявлено, що поведінкові ефекти психоделіків пов’язані з десинхронізацією функціональної організації мозку. https://www.biorxiv.org/
Kim, K., Yusuf, A., Sud, A., Persaud, N., Kirubarajan, A., Moller, M., … & O’Neill, B. (2024). Critical appraisal of evidence supporting prescription of psychedelics from clinic websites in Ontario, Canada. PloS one, 19(10), e0309911. Психоделіки, як-от кетамін, МДМА і псилоцибін, привертають багато уваги як можливі терапевтичні засоби в лікуванні психічних розладів. У Канаді, попри загальну заборону на використання психоделіків, допускається обмежене клінічне використання. Деякі клініки в Онтаріо пропонують психоделічну терапію для різних медичних показань. Дослідження мало на меті визначити, для яких показань призначаються психоделіки в онтарійських клініках та оцінити якість доказів, що підтримують ці рекомендації. В результаті пошуку через Google та Bing виявили 10 клінік, які відповідали критеріям, включаючи залучення ліцензованих лікарів або медичних працівників. У цих клініках психоделіки пропонувалися для 47 клінічних станів, найчастіше для депресії. Лише 2 з 10 клінік згадували можливі ризики психоделіків. Загалом, із 29 цитованих клініками досліджень більшість належала до “4 рівня” якості (серії випадків і дослідження випадок-контроль), що є досить обмеженим. Дослідження підкреслює важливість прозорої комунікації з пацієнтами на засадах доказової медицини з метою безпечного та ефективного застосування психоделічної терапії. https://journals.plos.org/
Kopra, E. I., Penttinen, J., Rucker, J. J., & Copeland, C. S. (2024). Psychedelic-related deaths in England, Wales and Northern Ireland (1997–2022). Progress in Neuro-Psychopharmacology and Biological Psychiatry, 111177. В статті проаналізовано смертельні випадки, пов’язані з вживанням психоделіків в Англії, Уельсі та Північній Ірландії з 1997 до 2022 року, з метою виявлення причин та особливостей таких випадків для зменшення ризиків. Згідно результатів аналізу клініних висновків про причини смерті, психоделіки були прямо (75%) або ймовірно (25%) причетні до 28 смертельних випадків. Більшість з них стосувалися триптамінів (39% ЛСД, 21% псилоцибін, 7% ДМТ) та фенетиламінів (зокрема, NBOMe). Переважно йшлося про нещасні випадки (86%), зокрема пов’язані з травматизмом та токсичною дією речовини. Часто спостерігалось супутнє вживання інших речовин (68%). Здебільшого смертельні випадки ставались з особами віком до 30 років (82%). Тематичний аналіз виявив 9 ключових тем, серед яких домінували «полінаркотичне вживання» (82%) та несприятливе «фізичне середовище» (70%). Психоделіки, хоч і зрідка, але можуть бути пов’язані зі смертельними випадками, особливо у поєднанні з іншими речовинами. Це має враховуватись при формуванні рекомендацій для політики у сфері громадського здоров’я та заходів зі зменшення шкоди. https://www.sciencedirect.com/
Sevigny, E. L., Thyssen, S., Erowid, E., & Lea, R. (2024). Misrepresentation of MDMA in the United States, 1999–2023. Drug and Alcohol Dependence, 112467. В дослідженні проаналізовано зразки нелегального MDMA з метою виявлення різниці між заявленим, очікуваним та фактичним складом зразків, а також для оцінки тенденцій щодо якості зразків і поширеності домішок. Було досліджено 4719 зразків, поданих до служби DrugsData в США з 1999 до 2023 року. Аналіз показав, що більшість зразків (75%) вважалися такими, що містять лише MDMA, однак фактичний вміст речовин у зразках варіювався. Лише 48% зразків містили чистий MDMA, і цей показник суттєво змінювався протягом років: спостерігалось зниження до 15.2% у 2009 році, відновлення до 56% у 2017 році та поступове зростання до 74.1% у 2023 році. Протягом 25 років в зразках нелегального МДМА було виявлено 199 різних домішок, що відповідало офіційним даним служби з контролю за нелегальним обігом наркотиків. Загалом приблизно в 50% випадків заявлений та фактичний вміст нелегальних зразків МДМА відрізнялись, хоча в останні роки якість нелегального МДМА в США виросла.https://www.sciencedirect.com/
Langlitz, N. (2024). The Paradoxes of Psychedelic Humanities. In The Palgrave Handbook of Philosophy and Psychoactive Drug Use (pp. 281-297). Cham: Springer Nature Switzerland. До 2010-х років гуманітарні науки не відігравали значної ролі у відновленні інтересу до досліджень психоделіків, які були переважно обмежені медициною та природничими науками. Однак тепер, коли з’являється все більше гуманітарних досліджень в галузі, виникає певна напруга між гуманітарними науками і містичними традиціями, які історично формували психоделічну культуру, стосовно того, як вони інтерпретують психоделічний досвід. Традиційно в психоделічному досвіді виділяють “об’єднуючий” містичний компонент, тоді як гуманітарні науки пропонують альтернативні — історичні, культурні та філософські — погляди, які мало узгоджуються з містичним світосприйняттям. Інтерпретації гуманітарних наук та містичного світосприйняття постають як парадокс, який не вирішується. Водночас його можна дослідити через спостереження другого порядку, що визнає психоделічний містицизм лише одним з багатьох можливих поглядів на природу психоделічного досвіду. Таке спостереження може сприяти появі нових форм бачення світу, потенційно корисних для сучасної людини.https://link.springer.com/
Calder, A. E., Rausch, B., Liechti, M. E., Holze, F., & Hasler, G. (2024). Naturalistic psychedelic therapy: The role of relaxation and subjective drug effects in antidepressant response. Journal of Psychopharmacology, 38(10), 873-886. В дослідженні порівнювали суб’єктивні ефекти від застосування ЛСД та псилоцибіну в групі пацієнтів з депресією, що проходили психоделічно асистовану психотерапію, та в групі здорових добровольців у Швейцарії. Учасники дослідження отримували різні дози психоделіків, а їхні суб’єктивні відчуття оцінювались щогодини під час гострої фази впливу препарату. Для пацієнтів також оцінювали рівень депресії за шкалою MADRS. Результати показали подібні рівні загального ефекту та “містичного досвіду” в обох групах, проте пацієнти повідомили про меншу інтенсивність розчинення его, ніж здорові добровольці. Більшість побічних ефектів були легкими та зникли протягом 48 годин. Терапія сприяла зниженню симптомів депресії, причому найбільшим предиктором антидепресивного ефекту було відчуття розслаблення під час сеансу, а не містичний досвід, як вважалось раніше. Кореляції між містичними переживаннями та антидепресивним ефектом не виявлено. https://journals.sagepub.com/
Bezo, A., Roméo, B., Le Strat, Y., Strika-Bruneau, L., Benyamina, A., & Hermand, M. (2024). Does the Perception of Risk Associated with Psychedelics Use Differ in Physicians According to Their Belief of Effectiveness?. Journal of Psychoactive Drugs, 1-6. У дослідженні вивчали сприйняття психоделіків серед медичної спільноти Франції. 407 учасників оцінили своє бачення ризиків залежності, психічних і соматичних ускладнень, а також ймовірності самопошкодження та агресії, пов’язаних із вживанням психоделіків, використовуючи шкалу Ляйкерта. У вибірці середні показники були такими: загальний ризик – 3,05, самопошкодження – 2,68, агресія – 2,47, ризик залежності – 2,71, психічні розлади – 2,76, соматичні порушення – 2,11. Молодші за віком лікарі частіше підтримували терапевтичний потенціал психоделіків. Фахівці в сфері психічного здоров’я частіше визнавали лікувальну цінність психоделіків порівняно з лікарями загальної практики. Ті, хто вважав психоделіки потенційно ефективним методом лікування, менш часто сприймали їх як загрозу. Результати свідчать, що у медичній спільноті Франції значною мірою наявне сприйняття психоделіків як небезпечних речовин, проте погляди варіюються залежно від спеціалізації та віку лікарів. https://www.tandfonline.com/
Lake, S., & Lucas, P. (2024). Co-use of psychedelics with other substances: Findings from the global psychedelic survey. Journal of Psychopharmacology, 02698811241292956. В дослідженні вивчали одночасне вживання психоделіків з іншими психоактивними речовинами. Дослідники вивчали дані глобального опитування 2023 року серед дорослих, що вживали психоделіки. Зокрема аналізували поширеність, типи, час та мотиви вживання. З 5370 респондентів 56,3% повідомили про регулярне вживання інших психоактивних речовин в поєднанні з принаймні однією з 11 досліджуваних речовин, зокрема із психоделіками. Найменш поширеним було одночасне вживання інших речовин із айяуаскою (14,8%), а найбільш поширеним – із закисом азоту (54,5%). Канабіс і алкоголь були найпоширенішими психоактивними речовинами, що вижваються разом із іншими. Зокрема було виявлено, що використання депресантів зростало після досвіду з психоделіками. Більший досвід з психоделіками та рекреаційне вживання були пов’язані з частішим одночасним вживанням інших речовин, тоді як вживання психоделіків з терапевтичною метою та метою самопізнання, навпаки, було пов’язане зі зменшенням вживання інших речовин. https://journals.sagepub.com/
Gattuso, J. J., Wilson, C., Hannan, A. J., & Renoir, T. (2024). Psilocybin Reduces Grooming in the SAPAP3 Knockout Mouse Model of Compulsive Behaviour. Neuropharmacology, 110202. У дослідженні вивчали потенціал псилоцибіну для лікування компульсивних розладів, зокрема через його вплив на мишей SAPAP3 KO, які слугують тваринною моделлю обсесивно-компульсивного розладу. Одноразове введення псилоцибіну (1 мг/кг) не впливало на тривожну поведінку, проте знижувало компульсивні дії у самців SAPAP3 KO та частоту грумінгу у самок дикого типу (WT) і SAPAP3 KO. Псилоцибін також збільшував рухову активність у мишей WT, що не спостерігалося у SAPAP3 KO, ймовірно через порушення функцій серотонінової системи в мишей цього генотипу. При цьому у обох генотипів зафіксована реакція голови, що підтверджує галюциногенну дію псилоцибіну. Результати підкреслюють потенціал псилоцибіну як нової терапії для компульсивних розладів і пропонують напрямки для подальших досліджень, оскільки сучасні методи лікування часто неефективні. https://www.sciencedirect.com/
Leave a Reply